Головна

ПРОПОЗИЦІЇ 

секції філософії

КАФЕДРИ АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, ПЕРЕКЛАДУ І ФІЛОСОФІЇ МОВИ імені професора О. М. Мороховського щодо вибіркових дисциплін українознавчого спрямування в контексті світової культури для студентів І курсу Університету на 2021 – 2022 навчальний рік (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; денна і заочна форми навчання)

 

  1. Європейські цінності (European Values Study) (к.філос.н., доц. Комісар Л.П.)
  2. Глобалізація і культура (Globalization and Culture) (к.філос.н., доц. Саволайнен І.П.)
  3. Етичні аспекти міжкультурної комунікації («Ethics and Intercultural Communication») (к.філос.н., доц. Комісар Л.П.)
  4. Основи риторики  (The Fundamentals of Rhetoric) (к.філос.н., доц. Саволайнен І.П.).

АНОТАЦІЇ

І. Європейські цінності

(European Values Study)

Курс має на меті познайомити студентів теоретично і практично з унікальною науково-дослідною програмою в галузі соціальних наук, яка стартувала у 1981 році як проект міждисциплінарних досліджень базових європейських цінностей, «Атлас» яких був репрезентований вперше у 2005 році. Основою цього проекту стали соціологічні опитування, які проводяться кожні дев’ять років та охоплюють все більшу кількість європейських країн.  Четверта хвиля таких опитувань у 2008 році представила 47 європейських країн / регіонів, від Ісландії до Азербайджану, від Португалії до Норвегії, включаючи Туреччину та Україну (біля 70 000 осіб).

У курсі аналізується багатомірне питання «європейської ідентичності» та такі його ціннісні складові як «національна гідність» та «почуття європейськості», родинні цінності та трудова етика, релігійні традиції та світська культура, політичні погляди та типи соціальних зв’язків, ставлення до благополуччя та безпеки життя як цінностей.

Прикметність курсу – теоретичні студії науково-дослідної літератури  доповнюються залученням студентів до соціологічних опитувань з окресленої проблематики, формуванням навичок коректного проведення соціальних опитувань.

 

ІІ. Глобалізація і культура

(Globalization and Culture)

Величезна кількість літератури з проблем глобалізації, усталене відчуття її повсюдності, посилене поширенням мереж від MacDonald’s до Facebook, Twitter тощо, однак, не знімає питання пошуку нового інтегрального підходу для аналізу цього явища, яке дається взнаки в усіх сферах нашого життя. Актуальним залишається і питання впливу процесів глобалізації на культурні традиції, ціннісні орієнтири, системи суспільного життя, збереження і розвиток національних мов. Прикметне, але мовне питання загострюється не тільки в контексті домінування англійської як мови глобального світу, та навіть не тільки в контексті народження так званої «мережевої мови» (Netspeak, Netlish), але й через набуття все більшої значущості форм так званої «візуальної комунікації». Розвиток мереж YouTubeта Youku стає одним з суттєвих факторів розгляду проблем візуальної комунікації. Мета нашого курсу – познайомити студентів з новітніми підходами до аналізу окреслених проблем, сформувати навички критичного осмислення та коректного обговорення явищ сучасної повсякденної культури, зокрема у форматі підготовки та проведення «Круглих столів» та дискусійних форумів.

III. Етичні аспекти міжкультурної комунікації

(«Ethics and Intercultural Communication»)

Метою курсу є знайомство з етичними нормами сучасної міжкультурної комунікації та набуття відповідних комунікативних навичок, поза якими неможлива лінгвістична освіта сьогодення. Наша увага буде сфокусована на особливостях моральнісних систем різних культурних регіонів, нормах спілкування та етикетних формах поведінки, які цими системами передбачаються.

Проблематика курсу охоплює такі питання: моральні принципи та ціннісні засади міжкультурної комунікації (етика міжнаціональних відносин) за доби глобалізації; універсальність та спільнотність у системі етичних пріоритетів (універсалістська макроетика та етноетика); типи ціннісно-нормативних систем моральності та їх місце в національній культурі; вплив світових релігій на моральнісні культури регіонів; проблема «Іншого» та «Чужого» в міжнаціональному спілкуванні; проблеми толерантності у міжетнічному і міжконфесійному спілкуванні; лінгвістичні аспекти толерантності; ціннісні засади етикетної культури; національна специфіка культури ділового спілкування та етикету і міжнародний етичний кодекс ділового спілкування.

Курс поєднує засвоєння теоретичних питань з формуванням практичних навичок мовної етикетної поведінки через проведення дебатів, «круглих столів», обговорення відеоматеріалів та повідомлень ЗМІ, проведення рольових ігор тощо.

ІV. Основи риторики

(«The Fundamentals of Rhetoric»)

Метоюнавчального курсу «Основи риторики» виступає формування культури мовленнєвої поведінки, яка включає у себе уміння на основі орієнтації у понятійно-категоріальному апараті риторики здійснювати самостійну побудову промов різної спрямованості з використанням основних технологій раціонального та емоційного впливу на аудиторію і навички здійснення аргументованого, доцільного та коректного доведення власної думки, позиції. Отже, викладання курсу «Основи риторики» у лінгвістичних вузах набуває всезростаючої значущості у сучасних умовах. Адже для повноцінної лінгвістичної підготовки важливим є не лише знання фонетико-, лексико-, граматико- та синтаксично-стилістичних особливостей конструювання знакових систем, але й комунікативні здібності, можливість роботи із аудиторіями різного рівня та професійної спрямованості. Осмислена, впливова та комунікативно-ефективна мова у більшості випадків тяжіє до високої ораторської культури, яка, у свою чергу, детермінована безліччю логічних, естетичних факторів. Завданнякурсу «Основи риторики» полягають у залученні студентів до реалізації актуальних завдань сучасної гуманітарної політики, що сприяє формуванню свідомої, творчої особистості, її мовленнєвої культури, культури ведення діалогу, дискусії, доведення власної точки зору та коректного ставлення до опонента. Це, в свою чергу, сприяє вихованню толерантності до іншої думки та формуванню уміння досягнення «конфліктного ситуативного консенсусу» (П.Рікер) – того варіанту консенсусу, який є найбільш реальним за умов постсучасного світу.Викладання навчальної дисципліни передбачає розкриття наступної тематики: риторика як теорія мовленнєвої доцільності; категорії риторики; етапи здійснення мовленнєвого винаходу: інвенція, диспозиція, елокуція; аргументація як аспект диспозиції, логічні помилки та маніпулятивні прийоми; етапи розвитку та історичні особливості риторики.